Зелена красуня Самарського лісу
Липа по праву серед дерев Самарського лісу вважається справжнім скарбом.
Мабуть, перше з чим асоціюється це дерево у багатьох людей – липовий чай. Справді, багато людей збирають квітки липи, сушать їх і потім усю зиму готують смачний та ароматний напій.
Завдяки активним інгредієнтам (флавоноїди, ефірні олії і т.д.), що містяться в ньому, напій з квіток цього дерева полегшує дихання, знімає запалення, діє як сечогінний і бактерицидний засіб. Прогулюючись під тінню липи, ви відчуєте спокій і гармонію. Кельти та германці стверджують, що істина виникає у тіні липи.
Назва цього роду походить від давньоруського слова “ліпаті”, яке буквально перекладається як “липнути”. Липи ростуть від 15 до 40 метрів заввишки ,а їх листя мають форму серця. Середня тривалість життя цих дерев – 400-600 років. Але вчені знаходили і старіші екземпляри, яким було за 1000 років. Така велика тривалість життя викликана їхньою здатністю відновлюватися і продовжувати зростання навіть після ушкоджень та хвороб.
А коли цвітуть квіти липи влітку, це стає справжнім чудом природи. Квітки мають приємний медовий запах і приваблюють багатьох бджіл та інших комах. Це найважливіший медонос. З однієї квітучої липи середнього віку бджоли можуть зробити близько 16 до 30 кілограмів високоякісного липового меду, а з 1 га квітучих лип – понад 1000 кілограмів меду. Липовий мед вважається найкращим і найціннішим з медів. Через такі якості це дерево справедливо прозвали «Царицею медоносних рослин».
Доречі, мало кому відомо, що плоди липи, дрібні горішки, використовують так само як і волоські горіхи: з них вичавлюють олію, за якостями схожу на оливкову.
А деревина липи служила сировиною для виготовлення дьогтю.
Колись з липової деревини, м’якої і податливої, підробляли й печатки. У період правління царів частим явищем було вирізання з липи копій княжих печаток. Саме з цих часів прийшли відомі нам вирази “липова печатка”, а підробки називають просто – “липою”.
У фольклорі за кількістю згадок липа займає перше місце серед всіх дерев.З липою пов’язано безліч приказок, починаючи від «обдертий, як липка» та «лика не в’яже». У більшості слов’янських народів липа здавна шанувалася як свята рослина і вважалася оберегом.
