Самарський ліс 100 років тому
Самарський ліс 100 років тому, в період близько 1920-х років, виглядав значно відмінно від сучасного.
Взимку 1923-1924 років, йшла планова вирубка 300-400 річних дубів. Обхват тих велетнів був 3-4 чоловіка.
То щоб «витягнути» їх з землі, робили підкопи під коріння. Закладали в них вибухівку. Від потужного вибуху дуби підстрибували на 2-3 метри вгору, падали, розколюючись на частини. Різали іх далі ручними пилками, кололи та підводами відправляли до Екатиронослава. Тож, гадаю, ще є в будинках Дніпра «столярка», виготовлена з «самарсьго дуба».
На місці старих дубів виростали самосіви та лісники, за допомогою «меча» висаджували молодий ліс! Меч Колесова – то ручний інструмент, вузька сталева лопата для посадки сіянців та саджанців лісових культур,яким, як і 100 років тому, користуються лісники.
Свідком того часу є Дуб пам’яті Леніна (його так і досі називають) — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Пам’ятка природи розташована на околиці села Василівка.
За матеріалами путівника «Дніпропетровщина заповідна»: «У той суворий січневий вечір 1924 року гострий топір врізався в його стовбур. Відлетіли перші стружки, утворилась зарубка. Спочатку невеличка, потім все більше і більше… Розгорячених крістьян не враз зупинив дитячий крик: від села, замітая в глибокому снігу і дивно вириваючи довгими рукавами полушубка, біг, ніби журавель-розривак, хлопчина. Ще якась хвилина напруженого очікування – і до лісорубів долетіло крізь гірке ридання: – Ленін помер… Про мерзлу землю глухо зв’якнули топори… Проходили роки. Життя неодноразово пізніше змушувало місцевих крістьян йти в ліс з топором, але цей дуб ніхто більше не торкався. Він залишився жити в пам’ять про улюбленого вождя».
Цей дуб зміг вижити і дожити до наших днів завдяки смерті вождя пролетаріату. Його висота перевищує 20 метрів, а діаметр стовбура сягає за метр. Скільки ж зараз цьому дубові років?!
Історії та легенди про Самарський ліс передаються з покоління в покоління. Багато оповідань, як оповідання колишнього лісника Ялози Валерія Миколайовича, можна ще почути від дідів, яким розповідали їх діди, про цей дивовижний та унікальним зелений острівець природи серед українського степу.
