Папороть – найдавніші представники земної флори

За людськими мірками вони існували “завжди”, оскільки з’явилися понад 400 мільйонів років тому. Папороті були на той час справжніми гігантами, що формували рослинний покрив планети. Ці рослини утворювали цілі ліси. Тож папороть в лісі залишився з часів динозаврів, так вважають деякі вчені.
Зараз деревовидних папоротей залишилося мало і вони набагато менші за розмірами.
В Україні у природних умовах зустрічається 57 видів папороті. В Самарському лісі росте 14 видів папоротей, деякі з яких занесені до Червоної книги Дніпропетровщини.
Папороть завжди привертала до себе інтерес і навіть викликала в людей деяку побоювання. Він вважався особливою, таємничою рослиною, не схожою на всі інші. Він вічно щось приховував, ріс у напівтемних, сирих місцях і, певне, зберігав у собі якесь таємне Знання.
Згідно з легендою про папороть опівночі перед Івановим днем папороть на кілька миттєвостей зацвітає квіткою з чарівними властивостями. Тож найбільшим скарбом на Івана Купала є цвіт папороті. Той, хто знайде квітку, отримає неймовірну силу. На коротку мить зацвітає вона і відразу ж треба хапати квітку, бо, якщо забаришся, невидима рука тієї ж миті зірве чарівну рослину.Володар заповітної квітки розумітиме мову будь-якого створіння, зможе бачити заховані в землю скарби та матиме чудодійні можливості.
Свідчень того, що її бодай раз знайшли нема. Але казали старі люди, що коли вона розкривається, чується наче постріл, наче грім, ліс враз зашумить і осяється світлом від чарівного вогню цієї квітки і її пахощі підуть по всьому лісу.
Існує гарне повір’я про те, що квітка папороті насправді це священний вогонь, який подарував людям бог Сонця Ярило. Він розгорається у відому ніч, несучи надію, тепло, добробут.
Із погляду ботаніки, цвітіння папороті – це міф. Ці рослини розмножуються не насінням, а спорами, розташованими на тильній стороні листя, і ніколи не цвітуть. Але зрідка трапляється так, що в папороті проростає інша квітка. Тоді візуально здається, що цвіте папороть.
Папоротеподібні не мають справжнього листя. Те що ми вважаємо листочками у папороті називаються вайями. Вайя по суті гілочка, що постійно росте росте вперед і в різні боки, якщо на ній є бічні сегменти, схожі на зменшені в розмірі вайї. Кожна така “гілочка” широка і плоска для того, щоб краще фотосинтезувати: свого часу це допомогло виживати папоротям з широкими вайями. На нижньому боці вайї можна побачити рудуваті цяточки, вони називаються сорусами. Виглядає сорус як невелика кишеня, всередині якої знаходяться спорофіти — органи, що виробляють спори.
Якими ж властивостями наділена ця рослина? Здавна наші предки використовували її в медицині. Папороть використовували для лікування багатьох нездужань: кашлю, болю в суглобах і шлунку, золотусі, діареї, білокрів’ї, жовтяниці, шумі у вухах, застуді. Застосовували препарати з папороті дуже обережно, дотримуючись дозування та всіх правил приготування і вживання, бо інакше можна було й отруїтися.
Багато хто вірить: якщо завести папороть в будинку, вона принесе гармонію, спокій, мир, вона захистить дім і всіх членів сім’ї від поганих намірів і бажань; вважається, що папороть своєю присутністю проганяє всю нечисту силу, привертає удачу, благополуччя, достаток.
Як бачимо, багато містики навколо цієї рослини. Сучасні езотерики теж вважають, що папороть володіє потужною енергетичною силою. Її можна використовувати в різних ритуалах, обрядах, робити амулети й обереги через те, що рослина росле на Землі вже мільйони років.